Важливою особливістю гри є те, що вона єднає молодь з усієї України: цього року завдяки тому, що захід організовує Міністерство молоді та спорту спільно з Тернопільською ОДА, учасникам з Південних та Східних регіонів компенсувалася вартість проїзду.

“Для нас пріоритетом є військово-патріотичне виховання молоді, оскільки триває війна. Саме тому ми підтримуємо заходи “Молодіжного Націоналістичного Конгресу””, – зазначив Микола Ляхович, начальник відділу національно-патріотичного виховання Міністерства молоді та спорту.

Тож серед гравців – багато представників Харківщини, Сумщини, Луганщини, Миколаївщини, Одещини тощо. Цікаво, що участь у грі взяв іпредставник української діаспори з Нью-Йорка.

“Я виріс в США і пишаюсь тим, що я – українець. Хочу, щоб українці об’єдналися не тільки по лівий і правий берег Дніпра, а й по обидва боки Атлантичного океану”, – говорить Андрій Щегельський, голова осередку “Організації Чотирьох Свобід України”.

Захід не тільки єднає патріотично налаштовану та громадсько активну молодь, а й популяризує ідеї націоналізму та національно-визвольну боротьбу.

Перед початком гри учасники відкрили у Шумську пам’ятну дошку Мартину Головатюку, бійцю УПА. За словами Юрія Головатюка, сина, Мартин Головатюк залюбки їздив на відкриття  “Гурби-Антонівці”, адже вважав, що її учасники – майбутнє України. “Він не помилився: учасники “Гурб-Антонівців” – це і бійці 14-ї сотні Самооборони Майдану, і волонтери мережі “Вільні Люди”, і захисники України на передових позиціях у зоні АТО”, – говорить Іван Кішка, голова “Молодіжного Націоналістичного Конгресу”.

“Гурби-Антонівці” – не тільки змагання та випробування під час 60-годинної гри, а й волонтерська робота з впорядкування штабу-музею УПА “Волинь-Південь”. Так. частина учасників теренової гри протягом двох днів прибирала могили бійців УПА, фарбувала чисельні хрести та вивісила в музеї штабу інформаційні банери про національно-визвольну боротьбу на Шумщині.

«Оскільки музей не є дуже відомим місцем, ми встановили таблички та інформаційні стенди, з яких можна довідатися, як до нього доїхати”, – говорить Іван Кізюк, керівник проекту “Гурби-Антонівці”. “Зараз ми працюємо над перевиданням книги  Олега Тищука “Квітень 1944-го” про події Гурбівської битви”, – додає він.