Гурби-Антонівці або від чого може виникнути залежність

Ольга Сидій, Інформцентр МНК

Теренова гра “Гурби-Антонівці” – спортивна патріотична гра для молоді з усієї України. Щороку тут збирається більше 350 молодих та активних людей, що не хочуть поринати у буденність, а прагнуть виходити за рамки, випробовувати себе, брати відповідальність та загартовувати тіло і дух. Вік учасників 18-29 років.

Гра поєднує в собі елементи спортивного та морального вишколу. Прожити три дні в небезпечних умовах, постійно пересуваючись та ідучи на компроміс із собою, дається нелегко. Не раз доводиться сумніватися у власних силах ще при заповненні анкети. Але ті, хто все таки наважується зробити цей крок, пізніше розуміють, що перша гра – це збудник хвороби під назвою “Гурби”. Спробувавши раз, сюди обов’язково повертаються знову.


На межі Тернопільської та Рівненської областей, урочище Гурби, поблизу села Антонівці, зараз спокійно. Саме тут 75 років тому Українська Повстанська Армія вийшла на героїчний бій з військами НКВС. Сили ворогів та технічне забезпечення були в рази більшими. Хоч радянські війська і здобули тактичну перемогу, та це не зламало наших воїнів. Вони проявили незламність духу та відданість країні.

Втрати УПА налічували до 100 людей, а вбито повстанцями було більше 900 радянських солдатів, стільки ж поранено.

Українці боролись за незалежність в XX ст. не з такою величезною кількістю солдатів та забезпеченням як Радянський Союз,а  діяли методом “Партизанки”: застосовували тактику малих груп, нападали зненацька та намагалися обхитрити ворога.

 

Дух історичної боротьби пронизує кожний квадрат терену. Тільки під час гри ти відчуваєш себе гідним сином Батьківщини, що здатен подолати страх та нерішучість заради однієї мети – спільної перемоги.

Суть гри полягає в тому, що змагаються два курені (команди) – Вовки та Леви, а також є третя сила – диверсанти. Роль диверсантів дуже проста – змінювати хід гри, збивати учасників з пантелику, не давати виспатися вночі та ще більше напружувати ситуацію. Вони не претендують на перемогу.

Курінь, що має найбільше балів перемагає. Один бал – одне життя, одне життя – одна пов’язка. Саме так, щоб “позбавити життя” гравця, потрібно зірвати пов’язку із його лівої руки. Та це не єдиний спосіб отримати бали – знайшовши прапор опонента, можна отримати 150 балів (кількість життів цілого куреня).

Теренова гра не припиняється навіть вночі. Учасникам потрібно завжди бути на сторожі. Від одного життя залежить продуктивність рою, його здатність оборонятися та перемагати маленькі сутички. Від життя рою ж залежить безпека цілого куреня.

Гурби-Антонівці навчають відповідальності та дисципліни. Без цих двох компонентів не можливо вижити. Потрібно проявляти не тільки сміливість, а й ініціативу, яку обов’язково узгоджувати. Це щось на подобі держави, де кожен виконує свою функцію. Коли один не справляється чи “халявить”, то механізм барахлить і не може працювати у звичному режимі.” – ділиться з нами учасник гри Володимир Гайдамака.

 

Вперше сміливці зібрались на гру в 2003 році. Поступово кількість учасників збільшували та удосконалювали правила. На терені площею 20 кв.км. вже побувало більше 5000 молодих людей, серед яких представники не тільки усіх регіонів, а й члени Світового українства з США, Канади, Білорусі, Польщі та країн Балтики. Не раз на урочисте відкриття завітали ветерани УПА, що ділились своїми історіями та ще раз нагадували: “Ми те покоління, яке має не тільки прагнути кращого життя для України, а й здобути його”.  

Теренова гра “Гурби-Антонівці” – це те місце, де успішні підприємці, державотворці та студенти, мають змогу вистрибнути з піджаків та буденності, відчути плинність історичної боротьби та зрозуміти самого себе.

Ставши учасником гри “Гурби-Антонівці”, ти побачиш світ по-іншому!

Не боїшся? Тоді тобі до нас!